14 травня 2026 року кафедра іноземної філології спільно з кафедрою філософії і суспільних наук за сприяння Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Черкаського державного технологічного університету, Сумського національного аграрного університету та Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) (м. Люблін, Польща) організували та провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Комунікація в гуманітарному дискурсі: виклики та перспективи».

Особливу подяку кафедра іноземної філології висловлює Адаму Глазу (dr hab. Adam Głaz), доценту кафедри англійської мови та лінгвістики Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS, Люблін, Польща), за участь у роботі конференції, представлення доповіді щодо комунікативних викликів безпеки та щиру зацікавленість у розвитку молодої наукової спільноти. Ми щиро вдячні за увагу до наших студентів та цінні рекомендації, які стануть орієнтиром у їхній подальшій дослідницькій діяльності.

Під час конференції кафедра іноземної філології провела два секційних засідання, у межах яких студенти та науковці представили результати власних досліджень з актуальних питань мовознавства, перекладознавства та міжкультурної комунікації.

На засіданні Секції 1 «Мова як засіб комунікації в контексті викликів сучасності» було презентовано низку ґрунтовних досліджень, присвячених лінгвістичним та прагматичним аспектам гуманітарного дискурсу. Зокрема, розглядалися питання семантичної таксономізації емотиконів у системі NLP-аналізу, контрастивний аналіз традиційних та сучасних англійських дитячих віршів, а також лінгвокультурні особливості британського та американського гумору. Окрему увагу було приділено афатичному мовленню в дискурсі травми та мовним засобам репрезентації гендерних стереотипів у рекламі.

Серед найяскравіших виступів варто відзначити дослідження про опис російських дронових атак у британських медіа, репрезентацію українських жінок в англомовному дискурсі воєнного часу, а також аналіз тональності медіатекстів як інструменту впливу. Учасники продемонстрували високий рівень теоретичної підготовки та вміння аналізувати складні мовні явища в сучасному політичному та документальному дискурсах.

На засіданні Секції 3 «Міжкультурна комунікація в глобалізованому світі» були представлені доповіді, присвячені особливостям мовної взаємодії в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Тематика охоплювала питання еволюції англійської мови як “Digital Globish” у соціальних мережах, маніпулятивні засоби в туристичній рекламі та роль алюзій у медійному просторі. Також розглядалися лінгвокультурні аспекти художнього перекладу, зокрема передача безеквівалентної лексики та історизмів.

Значний інтерес викликали виступи, присвячені міжкультурній комунікації як фактору професійної компетенції фахівця, мовним засобам вираження схвалення та незгоди в політичному дискурсі, а також еволюції мовного етикету привітань та прощань. Особлива увага була приділена термінологічним трансформаціям та ролі мови як інструменту протидії дезінформації в медійному просторі.

Учасники секцій — здобувачі та викладачі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Чернігівська політехніка», Пенітенціарної академії України та Університету Марії Кюрі-Склодовської — засвідчили глибоке зацікавлення у дослідницькій діяльності та здатність до фахового наукового аналізу.

Загалом, обидва секційні засідання пройшли на високому науковому рівні, продемонструвавши академічну мотивованість учасників та їхню відкритість до міждисциплінарного діалогу в контексті сучасних гуманітарних викликів.