7 квітня 2026 року на базі Національного університету «Чернігівська політехніка» відбувся круглий стіл «Сталість результатів міжнародних проєктів: досвід, інсайти, рекомендації», який об’єднав науково-педагогічних працівників, координаторів міжнародних проєктів, дослідників і представників проєктних команд, зацікавлених у підвищенні ефективності реалізації грантових ініціатив та забезпеченні довгострокового впливу їх результатів.

Захід був спрямований на узагальнення практичного досвіду виконання міжнародних проєктів, зокрема програм Erasmus+ та Horizon Europe, а також на формування спільного бачення підходів до забезпечення сталості їх результатів після завершення фінансування. Особлива увага приділялася прикладним аспектам управління проєктами, що мають безпосереднє значення для команд, які перебувають на різних етапах підготовки та реалізації грантових ініціатив.

З вітальним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи, кандидат технічних наук, доцент Анатолій Леонідович Приступа, який підкреслив важливість системного підходу до реалізації міжнародних проєктів, а також необхідність забезпечення їх довгострокового впливу на розвиток університету, освітнього процесу та наукових досліджень.

У межах основної частини круглого столу було представлено досвід реалізації кількох міжнародних проєктів. Зокрема, у виступі Олександра Анатолійовича Велігорського було висвітлено особливості впровадження проєктів програми Horizon Europe на прикладі SMARTGYsum (https://stu.cn.ua/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodni-programy-ta-proekty/proyekt-smartgysum/). Доповідач акцентував увагу на складності координації багатосторонніх партнерств, важливості чіткого планування дослідницьких і освітніх компонентів, а також необхідності інтеграції результатів проєкту у внутрішні процеси університету.

Людмила Михайлівна Ремньова представила специфіку реалізації проєкту Erasmus+ KA2 PROMENT (https://stu.cn.ua/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodni-programy-ta-proekty/proment/), зосередивши увагу на розбудові системи менторства та тьюторства у закладах вищої освіти. У виступі було розкрито практичні аспекти організації роботи команди, взаємодії з партнерами та адаптації міжнародного досвіду до національного освітнього середовища. Досвід реалізації проєкту Erasmus+ KA2 UNICITIES (https://stu.cn.ua/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodni-programy-ta-proekty/proekt-unicities/) був представлений Жанною Володимирівною Дерій. У доповіді було висвітлено роль університетів у формуванні кліматично нейтральних і сталих міст, а також окреслено виклики, пов’язані з міжсекторальною співпрацею, і підходи до їх подолання.

Наталія Володимирівна Іванова у своєму виступі зосередилася на підходах до забезпечення сталості результатів проєкту Erasmus+ KA2 DEFEP (https://stu.cn.ua/mizhnarodna-diyalnist/mizhnarodni-programy-ta-proekty/proyekt-defep/). Було підкреслено важливість подальшого розвитку створених освітніх курсів, ефективного використання матеріально-технічної бази, а також інтеграції результатів проєкту в освітню і наукову діяльність університету.

Виступи спікерів охоплювали питання організації командної роботи, ефективної взаємодії з міжнародними партнерами, подолання викликів під час реалізації проєктів а умовах воєнного стану в Україні, а також формування практичних рекомендацій для координаторів і команд нових ініціатив. Значний акцент було зроблено на забезпеченні сталості результатів через інституціоналізацію напрацювань, їх масштабування та подальше використання у навчальному процесі й дослідницькій діяльності.

Підбиваючи підсумки круглого столу, було відзначено високий рівень зацікавленості учасників та практичну значущість представлених матеріалів. Проведений захід підтвердив доцільність регулярного обміну досвідом між координаторами міжнародних проєктів як важливого інструменту підвищення якості проєктної діяльності та забезпечення сталого розвитку університетського середовища.