Н.Хамітов

Вітаємо Назіпа Хамітова з ювілеєм та присвоєнням звання почесного доктора Національного університету «Чернігівська політехніка»!

З нагоди шестидесятиліття члена-кореспондента НАН України, доктора філософських наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Президента Міжнародної Асоціації філософського мистецтва Хамітова Назіпа Віленовича та його потужного науково-педагогічного внеску в розвиток нашого університету, кафедрою філософії і суспільних наук у грудні 2022 року було подано клопотання, одноголосно підтримане вченою радою закладу, щодо присвоєння звання почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Національного університету «Чернігівська політехніка».

В якості професора кафедри (з 2010 року) Н. В. Хамітов разом з викладачами кафедри розробив оригінальну робочу навчальну програму з філософії для аспірантів більше десяти спеціальностей всіх навчально-наукових інститутів університету, не лише даючи молодим науковцям необхідні філософські знання, але й актуалізуючи креативний потенціал кожного з них.

Викликає щирий подив колосальна працездатність і творчий доробок Н. Хамітова не тільки у філософській та мистецькій, але і в громадсько-політичній галузях. Зокрема, на громадських засадах він активно долучився до зініційованої Міністерством освіти і науки України в позаминулому році розробки філософії освіти і науки в новітній Україні, однією з програмних цілей якої задекларовано сприяння цивілізаційній суб’єктності як нашої країни загалом, так і кожного громадянина зокрема, а не динамічній міграції талановитої й освіченої молоді за кордон.

З моменту проголошення Україною суверенності Н. В. Хамітов невтомно популяризує ідею цивілізаційної суб’єктності, що розглядається як збалансований самостійний розвиток в економічному, політичному та духовно-культурному вимірах, який потребує організаційного реформування освітньої й наукової діяльності в Україні. Ми солідарні з висловленими автором в цьому проекті основоположними принципами розвою освітньо-наукового простору: збалансований розвиток і креативна взаємодія природничо-технічного та соціогуманітарного знання; новий зв’язок освіти і науки з акцентом не на запам’ятовування вже існуючих теорій та підходів, а на здатність використовувати їх і створювати нові, критично й творчо мислити та розв’язувати проблеми у діалозі; взаємодія системи університетської освіти та Національної академії наук України при збереженні своєрідності кожної з них.