Слово, що долає відстані
У День української писемності та мови спільнота НУ «Чернігівська політехніка» – викладачі, науковці, співробітники та студенти – традиційно долучилася до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Цьогоріч через складну безпекову ситуацію в нашому прикордонному регіоні ми змушені були писати диктант у режимі онлайн. Проте ані тривоги, ані кілометри, що відокремлювали нас один від одного, не змогли послабити відчуття спільного плеча. Нас роз’єднувала відстань, але об’єднало Рідне Слово. У різних куточках міста, області та країни ми одночасно тримали в руках ручки й творили спільну часову й ментальну лінію.
Автором цьогорічного тексту диктанту під назвою «Лист, який не закінчується» став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Ця назва – надзвичайно глибокий та влучний символ нашого сьогодення.
«Лист, який не закінчується» – це наша історія, це неперервний зв’язок із тими, хто тримає фронт, і пам’ять про тих, хто дав нам можливість продовжувати працювати й навчатися. Це ніжне й водночас незламне «Обіймаю міцно», написане на папері або промовлене подумки крізь сотні кілометрів.
Заповнюючи аркуші, ми знову відчули головну істину: мова – це не просто засоби комунікації, це простір нашої безпеки, свободи та тепла. Вона належить кожному з нас, вона звучить у студентських аудиторіях, наукових працях, волонтерських зборах і найщиріших приватних розмовах.
«Сьогоднішній диктант – це не про перевірку орфограм чи пунктуації. Це про наш спільний пульс. Коли ми пишемо разом, ми вкотре доводимо собі й світу, що НУ «Чернігівська політехніка» – це єдина родина, яку неможливо роз’єднати чи зламати», – зазначила доцентка кафедри філософії і суспільних наук І. Ковальова .
Дякуємо кожному, хто долучився до цієї важливої події.
Продовжуймо пишатися своєю мовою, плекати її та писати наш спільний український лист – лист боротьби, надії та неодмінної Перемоги!
