20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави.

Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і Революцію на граніті й протестний рух 2004 року, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світової війни.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

«Небесною Сотнею» прийнято називати загиблих учасників Революції Гідності. Уперше Небесною Сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 р.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери, вчителі й студенті. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

До вашої уваги пропонуємо ознайомитись із сторінками біографії 10 Героїв Небесної Сотні із числа студентів.

Байдовський Сергій – народився 21 серпня 1990 р у Нововолинську Волинської обл. 2007 р. вступив до Луцького інституту розвитку людини Університет «Україна». Працював на магістральних нафтопроводах «Дружба». 20 лютого вбитий снайпером на Інститутській вулиці.

Войтович Назар – народився 02 червня 1996 р. в с. Травневе Тернопільської обл. Був студентом Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, де навчався на дизайнера. На момент вбивства 20 лютого 2014 р. був неповнолітній.

Голоднюк Устим – народився 12 серпня 1994 р. у м. Збараж Тернопільської обл. Упродовж 2008 – 2011 рр. навчався у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Навчався і у Бережанському агротехнічному інституті. 20 лютого 2014 р. був вбитий пострілом снайпера у голову на вул. Інститутській.

Гурик Роман – народився 02 жовтня 1994 р. у Івано-Франківську. Був студентом філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Загинув 20 лютого 2014 р. від пострілу снайпера. Костенко Ігор – народився 31 грудня 1991 р. у с. Зубрець Тернопільської області, студент-географ, редактор української Вікіпедії. За два з половиною роки написав понад 280 статей. 10 серпня 2014 засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка дописувачем року.

Максимов Дмитро – народився 17 листопада 1994 р. в м. Києві. Був студентом Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України. Срібній та бронзовий призер із дзюдо Дефлімпійських ігор у Софії 2013 р. Кавалер Ордену «За заслугі» ІІІ ступеня. 18 лютого 2014 р. під час стрілянини вибухом гранати йому відірвало руку. Помер від втрати крові.

Мойсей Василь – народився 23 березня 1992 р. у с. Зубрець Тернопільської обл., проживав у м. Ківерці, Волинської обл. Навчався у Луцькому інституті розвитку людини Університеті «Україна» на факультеті соціальних комунікацій і реабілітації. 20 лютого 2014 р. помер від вогнепального поранення у грудну клітину.

Пагор Дмитро – народився 10 квітня 1992 р. у с. Хропотова Хмельницької обл. Навчався у Подільському державному аграрно-технічному університеті в Кам’янці-Подільському. Загинув увечері 19 лютого 2014 р. в Хмельницькому біля будівлі СБУ, звідки була відкрита стрілянина. Був поранений у голову, невдовзі помер у лікарні.

Плеханов Олександр – народився 07 березня 1991 р. у м. Києві. Студент архітектурного факультету КНУБіА. Загинув 18 лютого 2014 р. вид втрати крові у наслідок подій на вул. Інститутській (наступного дня мав отримати диплом).

Тарасюк Іван – народився 28 січня 1993 р. у с. Залісоче Волинської обл. Навчався в Луцькому медичному коледжі «Монада», потім служив в армії. Вранці 20 лютого 2014 р. вирішив закріпити державний прапор на одному з об’єктів Євромайдану, снайперські кулі влучили у голову, пробили легені. Помер на місці.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Інформація підготовлена з використанням матеріалів УІНП