Чому супервізія — це must have для психолога-практика?
Психолог щодня працює з людськими історіями, болем, дилемами, ресурсами. І навіть найдосвідченіший спеціаліст може зіткнутись із ситуаціями, які викликають сумніви, напруження чи емоційне перевантаження. Саме тому супервізія залишається актуальною на будь-якому етапі професійного шляху.
Про це та багато іншого про супервізію дізнались студенти кафедри психології 14 листопада на гостьовій лекціі на тему “Особливості групової та індивідуальної супервізії в полімодальному багатофокусному підході”.
Лекцію проводила Світлана Ющенко – кризова психологиня, травмотерапевтка, тренерка, консультантка і супервізорка трансдіагностичного підходу СЕТА, супервізорка в полімодальному багатофокусному підході, членкиня Міжнародної спілки супервізорів, Національної психологічної асоціації (НПА) та Української Спілки Психотерапевтів (УСП).
Під час лекції пані Світлана розповіла
про призначення супервізії, як напрямку практичної роботи;
сутність супервізійного підходу;
особливості супервізії у полімодальному підході;
особливості індивідуальної та групової супервізії.
Ця актуальна тема викликала значний інтерес у студентів,про що свідчить велика кількість запитань, які було поставлено лекторці:
як шукати свого супервізора?
чи є мінімальна рекомендована кількість годин супервізії для психолога-початківця?
які механізми для подолання опору до розкриття використовуються супервізором на зустрічах?
коли є актуальної індивідуальна супервізія, а коли групова?- та багато інших.


