photo_2025-11-14_18-15-13

Чому супервізія — це must have для психолога-практика?

Психолог щодня працює з людськими історіями, болем, дилемами, ресурсами. І навіть найдосвідченіший спеціаліст може зіткнутись із ситуаціями, які викликають сумніви, напруження чи емоційне перевантаження. Саме тому супервізія залишається актуальною на будь-якому етапі професійного шляху.

Про це та багато іншого про супервізію дізнались студенти кафедри психології 14 листопада на гостьовій лекціі на тему “Особливості групової та індивідуальної супервізії в полімодальному багатофокусному підході”.

Лекцію проводила Світлана Ющенко – кризова психологиня, травмотерапевтка, тренерка, консультантка і супервізорка  трансдіагностичного підходу СЕТА, супервізорка в полімодальному багатофокусному підході, членкиня Міжнародної спілки супервізорів,  Національної психологічної асоціації (НПА) та Української  Спілки Психотерапевтів (УСП).

Під час лекції пані Світлана розповіла

  • ➡️ про призначення супервізії, як напрямку практичної роботи;
  • ➡️ сутність супервізійного підходу;
  • ➡️ особливості супервізії у полімодальному підході;
  • ➡️ особливості індивідуальної та групової супервізії.

Ця актуальна тема викликала значний інтерес у студентів,про що свідчить велика кількість запитань, які було поставлено лекторці:

  • ✨як шукати свого супервізора?
  • ✨чи є мінімальна рекомендована кількість годин супервізії для психолога-початківця?
  • ✨які механізми для подолання опору до розкриття використовуються супервізором на зустрічах?
  • ✨коли є актуальної індивідуальна  супервізія, а коли групова?
  • та багато інших.
Дякуємо пані Світлані за цікаву і змістовну зустріч! Адже супервізія — це не про «перевірку» чи контроль. Це про якість, етичність і внутрішню стійкість фахівця.