Сьогодні світова спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

Чому 27 січня обрано пам’ятною датою? Саме цього дня 1945 р. Червона армія І Українського фронту визволила в’язнів найбільшого в окупованій Європі табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (на території Польщі), що став жахливим символом Голокосту та нацистських злочинів у Другій світовій війні. Символічно, що табір було визволено підрозділом І Українського фронту під командуванням майора Анатолія Шапіро – українського єврея, уродженця Харківщини.

Трагедія Голокосту не є виключно єврейською історією, вона є невід’ємною частиною національної історії та пам’яті України у Другій світовій війні. Саме на українській землі нацистами та їхніми поплічниками було забрано життя у понад 1,5 млн українських євреїв (кожен четвертий з понад 6 млн жертв Голокосту).

Ще задовго до того, як нацисти застосували диявольську технологію убивства у газових камерах Аушвіцу, у серпні 1941 р. поблизу Кам’янця-Подільського були убиті понад 23 тисячі людей. Уже наприкінці вересня у Бабиному Яру нацисти позбавили життя майже 34 тисячі євреїв-киян, а сама назва до того невідомої околиці української столиці перетворилась на жахливий символ Голокосту. Ботанічний сад у Дніпрі, Порохові склади в Одесі, Сосонки біля Рівного, Богданівка та Доманівка на Миколаївщині, Дробицький Яр у Харкові, соляні шахти в Бахмуті, Березовий рів у Чернігові тощо. В Україні немає міста, в якому б не було власного «Бабиного Яру». Жертви деяких з них дотепер чекають на належне вшанування.

У Чернігові одним із місць масових розстрілів єврейського населення, а також хворих з психоневрологічної лікарні стало урочище Березовий рів (тоді це була територія селища Коти), а також Рашевщина, 2-й Холодний яр, кар’єр цегляного заводу. У Березовому рові, за підрахунками істориків, нацисти вбили близько 1,5 тисячі мешканців Чернігова, найбільш масові розстріли відбулись тут 18 листопада 1941 року, коли розстріляли 800 євреїв. Усього на Чернігівщині за роки Другої світової війни окупаційний режим знищив понад 4 тисячі євреїв.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду.

Голокост має стати пересторогою людству про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…