раунд 3.1

Міжнародна науково-практична конференція «Дистанційна освіта майбутнього: досвід проєкту DEFEP і сталий розвиток» (раунд третій)

У рамках реалізації проєкту ERASMUS+ KA2 DEFEP «Дистанційна освіта для майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити здобувачів вищої освіти та ринку праці» («Distance Education for Future: best EU practices in response to the requests of modern higher education seekers and labor market») 16 жовтня 2025 року відбувся третій раунд науково-практичної конференції «Дистанційна освіта майбутнього: досвід проєкту DEFEP і сталий розвиток».

Заключний раунд конференції дозолив учасникам оцінити результати проєкту, співвіднести їх із цілями сталого розвитку, окреслити перспективи розвитку дистанційної освіти та обговорити переваги інклюзії та студентоцентризму, інтернаціоналізації та міжкультурної комунікації.

Значна увага була приділена панельним дискусіям, зокрема і за темою «Інклюзія та студентоцентризм дистанційної освіти» до яких долучився й НУ «Чернігівська політехніка», спікер Наталія Іванова, д.е.н., професор, завідувач кафедри ПіТ.

Реалізація проєкту є стратегічною відповіддю української системи вищої освіти на виклики війни, цифрової трансформації та необхідності забезпечення безперервності освітнього процесу в кризових умовах. Проте, основна ідея DEFEP полягає не лише у технічній цифровізації навчального процесу, а передусім у формуванні нової освітньої парадигми, заснованої на принципах інклюзії, студентоцентризму, академічної доброчесності та гнучкості освітніх траєкторій. Тобто акцент зміщується на рівні можливості доступу до якісних знань для всіх здобувачів — незалежно від місця проживання, соціального статусу, стану здоров’я чи особливих освітніх потреб.

Водночас ключовим орієнтиром DEFEP є студентоцентризм — перехід від традиційної моделі “викладач – джерело знань” до системи, у центрі якої перебуває студент як активний учасник навчального процесу, дослідник, партнер і співавтор власної освітньої траєкторії.

Результати, досягнуті під час реалізації проєкту, демонструють, що інклюзія і студентоцентризм стали не лише методологічними принципами, а й реальними практиками, які змінюють культуру української вищої освіти. Дистанційне ж навчання виступає інструментом соціальної стійкості в умовах війни та основою повоєнного відновлення через знання, доступність і партнерство.

Проєкт співфінансується Європейським Союзом, проте висловлені погляди та думки належать лише авторам цього проєкту і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. Ні Європейський Союз, ні грантодавець не можуть нести за них відповідальність.